Постпандемічні тренди у сільському господарстві #3 | Raiffeisen Bank Aval Постпандемічні тренди у сільському господарстві #4 | Raiffeisen Bank Aval
Залишайтеся вдома. Все онлайн у Raiffeisen Online.
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Постпандемічні тренди у сільському господарстві #13 | Raiffeisen Bank Aval Постпандемічні тренди у сільському господарстві #14 | Raiffeisen Bank Aval Постпандемічні тренди у сільському господарстві #15 | Raiffeisen Bank Aval Постпандемічні тренди у сільському господарстві #16 | Raiffeisen Bank Aval Постпандемічні тренди у сільському господарстві #17 | Raiffeisen Bank Aval Постпандемічні тренди у сільському господарстві #18 | Raiffeisen Bank Aval
Ukr
01 Липня 2020

Постпандемічні тренди у сільському господарстві

Світова ізоляція через епідемію Covid-19 сильно змінила промислові сектори, зокрема й сільське господарство. При цьому складні виклики для галузі породили безліч нових рішень, які докорінно змінять підхід до ведення агробізнесу. Повторення подібних кризових ситуацій, до яких потрібно бути готовими, ніхто не відміняв. Українські компанії також вже почали оптимізувати роботу.

Криза стане точкою розвитку

Коли карантин почали вводити у всіх країнах, бізнес був до цього просто не готовий. Навіть найбільші глобальні гравці в секторі сільського господарства змушені були відправляти співробітників на ізоляцію за свій рахунок і нести фінансові втрати. Маючи цілі антикризові підрозділи, їх плани на випадок форс-мажорів максимум враховували виведення з ринку кількох постачальників і партнерів. Але аж ніяк не цілого ланцюжка партнерів як з боку попиту, так і з боку пропозиції. В таких умовах бізнесу, який побудований на людській взаємодії та активній польовій роботі, потрібно було адаптуватися до умов ізоляції. Пошук нових рішень, багато в чому завдяки новітнім технологіям, дозволить не тільки оптимізувати виробництво, а й заощадити на собівартості. Деякі з цих технологій вже успішно працюють на полях.

Автоматизація стане глобальнішою

Перша проблема, з якою зіткнулися підприємці – наймана робоча сила. Різноробочі і сезонні працівники для польових робіт були змушені сидіти на ізоляції, інколи – цілими селами. Цей фактор може значно загальмувати виробництво, адже багато процесів зараз зав'язані саме на людській праці.

Рішення на перспективу – максимально знизити залежність виробництва від робочої сили. Використання нових розробок допоможе оптимізувати трудовитрати і виключити помилки. Безумовно, автоматизація потребує значних інвестицій, і деякі процеси (збір фруктів, ягід і овочів) автоматизувати складніше, ніж інші. Але такі технології, як дрони, автономні трактори, автоматичні агрегати і роботизовані комбайни, допоможуть у зниженні залежності. Крім того, інвестиції швидко окупляться за рахунок економії на зарплатах і підвищення продуктивності.

Перед тим як впроваджувати будь-які технології, будь то ПЗ або ж закупівля автономного обладнання, необхідно провести аудит поточної діяльності. Оцінка слабких сторін допоможе зрозуміти, чи можуть бути застосовані ті чи інші IT-рішення для певного виду бізнесу. Це не тільки допоможе краще підготувати підприємства до майбутніх криз, а й підвищить загальну ефективність в більш стабільні часи. В Україні аудит і впровадження смарт-технологій під ключ проводять такі компанії, як Smart Farming, Farmers Edge і Innovation Agro Technologies. Попит на послуги таких аудиторських компаній буде зростати.

Навіть фермери підуть в онлайн

Мало виробляти продукцію, головний виклик для аграріїв – змінити логіку її доставки і збуту. До пандемії більшість малих виробників продавали продукти харчування на оптових і місцевих ринках, торгівельним мережам та переробникам, закладам харчування. Карантин спричинив масову відмову від запланованих поставок. Альтернатива ж є – у нових каналах збуту. Наприклад, в Європі фермери, об'єднуючись в кооперативи, також почали продавати продукцію в онлайн-магазинах. Перехід на е-комерцію дозволив скоротити витрати на роботу з ритейлом і налагодити поставки навіть в період карантину. Подібний приклад за час ізоляції в Україні показало об'єднання невеликих аграріїв під назвою «Вітамінна коробка». Це сервіс з доставки сезонних овочів додому. Малі господарства комбінують свою продукцію у «кошики» різного обсягу і вартості. Всі замовлення приймаються онлайн, доставку здійснюють кур'єри по м. Києву та області в районі 20 км. Організатори планують поширити сервіс на всю країну.

Ще один цікавий кейс – перший онлайн-ринок в Україні у селі Гоголів Київської області. Цей проект реалізував український програміст. Продавці заздалегідь дають списки продуктів, які у них є. З понеділка по п'ятницю адміністрація онлайн-ринку збирає замовлення клієнтів. Потім вони повідомляють продавцям, які потрібні продукти і у якій кількості. У суботу їх починають звозити на «базу». Команда проекту їх перевіряє, зважує і пакує. Продукти зберігають в холодильниках, а також спеціальних холодних приміщеннях. У неділю їх доставляють покупцям. Замовлення оплачується тільки після отримання.

«Надзвичайні ситуації» стануть плановими

У «вірусній» перспективі збої в ланцюжках постачання та у доступі до робочого персоналу будуть неминучі. Тому виробники, фермери торговці сировинними товарами повинні провести аудит процесів та ризиків, розробити стратегію роботи в кількох варіантах «надзвичайних» ситуацій, оцінити альтернативні ринки та сформувати «список запасних» партнерів по всіх ризикованих процесах. Особлива увага – диверсифікація збуту. Ризикова HoReCa повинна складати не більше 25-30%. Окремий напрямок роботи – створення бази резервного персоналу з різних локацій (населених пунктів). Один із доречних трендів – очікувана консолідація невеликих гравців ринку з метою спільного користування технічними, IT, людськими ресурсами. Тож кооперативи – актуальна ідея.