РРО у єдинника: за гранню мільйона...

Всі підприємці платники єдиного податку як «двічі-два-чотири» знають, що якщо обсяг доходу в календарному році перевищує 1 млн грн, втрачається пільга в роботі без реєстратора розрахункових операцій (РРО). Згідно п. 296.10 ст. 296 ПКУ застосовувати РРО необхідно починаючи з 1-го числа найближчого кварталу, наступного за виникненням такого перевищення. Причому пільга в роботі без РРО втрачається практично назавжди.

Але якщо бізнес іде добре, то заповітний мільйон все ж перевищується. З'ясуємо, в яких випадках можна законно обійтися без РРО.

Форми розрахунків

Відразу скажемо: якщо підприємець застосовує готівкові розрахунки - без РРО не обійтися. Якщо розрахунки проводяться виключно в безготівковій формі, можна і далі працювати без РРО.

Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів або перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Таким чином, у разі проведення розрахунків між суб'єктами господарювання в безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунку покупця за отримані товари (послуги) на розрахунковий рахунок підприємця-постачальника відповідно до рахунка-фактури, договором тощо, РРО не застосовується. Причому РРО не потрібен і в тому випадку, коли кошти переказуються з карткового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця.

Якщо покупці будуть розраховуватися шляхом внесення готівки в касу банку для перерахування їх на поточний рахунок підприємця, РРО також не знадобиться.

Водночас, якщо покупець розрахується в безготівковій формі з використанням платіжної картки через платіжний термінал або програмно-технічний комплекс, що належать єдиннику, застосування РРО є обов'язковим. За такої форми оплати підприємець повинен роздрукувати і видати фіскальний чек РРО, в якому повинна бути вказана форма оплати - безготівковий розрахунок.

Отже, не будь-які розрахунки в безготівковій формі підприємець зможе здійснювати без застосування РРО.

Виробництво - з РРО

Деякі єдинники працюють у сфері виробництва товарів - виготовляють продукти харчування, шиють одяг, виготовляють меблі тощо. Виробництво продукції із самого початку передбачає, що вона буде реалізована. Тому виробництво товарів та їхня подальша реалізація не вимагають від підприємця реєстрації додаткових видів діяльності щодо оптового або роздрібного продажу таких товарів. Найчастіше продукція продається за готівку безпосередньо за місцем її виробництва.

Чи потрібен такому єдиннику РРО, якщо він перевищив заповітний 1 млн грн?

З назви Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» можна зробити висновок, що він не має відношення до суб'єктів господарювання, які займаються виробництвом продукції. Але вже в преамбулі цього закону зазначено, що його дія поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій або безготівковій формі.

Згідно з п. 1 ст. 9 цього закону розрахункові книжки і РРО не застосовуються при торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.

На жаль, у цьому пункті йдеться тільки про юридичних осіб - підприємства, установи і організації, фізособи-підприємці в ньому не згадуються.

Деякі підприємці намагаються підлаштуватися під цю норму і при розрахунках теж оформлюють касові ордери. Але видача касових ордерів у даному випадку не врятує.

Питання ведення операцій з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р № 148.

Для фізичних осіб-підприємців Положенням не встановлюються вимоги щодо оформлення касових операцій касовими ордерами. Крім того, прямо передбачено, що підприємці не ведуть касову книгу. Тож у них немає підстави для оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів.

Отже на підприємців, що реалізовують продукцію власного виробництва, не поширюються норми ст. 9 Закону про РРО в частині звільнення їх від застосування РРО.

Підтверджують це і податківці в індивідуальних податкових консультаціях.

КОРО замість РРО?

Постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (КОРО).

Донедавна єдинники могли скористатися правом застосовувати КОРО замість РРО, зокрема при наданні побутових послуг на території сіл, при виконанні деяких ремонтних робіт самозайнятими підприємцями, при роздрібній торгівлі продовольчими товарами та ін.

Однак з 20.12.2017 р. дану постанову доповнено нормою про те, що підприємці-єдинники, незалежно від обраного виду діяльності, при перевищенні протягом календарного року обсягу доходу 1 млн грн обов'язково застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ.

Виходить, що після 20 грудня 2017 року платники єдиного податку не можуть користуватися даним переліком. Адже якщо обсяг їхнього доходу не сягає 1 млн грн, вони не зобов'язані застосовувати РРО або КОРО. Якщо ж такого обсягу досягнуто - РРО обов'язковий і КОРО його не замінить.

Пиво і РРО

З алкогольних напоїв ПКУ дозволяє торгувати підприємцям єдинникам лише пивом і столовими винами, і тільки в роздріб. При цьому ПКУ не вимагає від єдинників, які торгують пивом і отримують невеликі доходи (до 1 млн грн на рік), в обов'язковому порядку застосовувати при розрахунках готівкою РРО. Якщо слідувати нормам ПКУ, єдинник з обсягом доходу до 1 млн грн при торгівлі пивом не зобов'язаний застосовувати РРО.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» також передбачено, що РРО не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту) фізособами-підприємцями, які відносяться, згідно з ПКУ, до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Водночас пиво відноситься до алкогольних напоїв, торгувати якими можна тільки за наявності ліцензії. Своєю чергою Законом України від 19.12.95 р № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що є місцем торгівлі такими напоями.

Місцем торгівлі пива вважається місце його реалізації (в тому числі на розлив) в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування без обмеження площі, обладнане РРО або де є КОРО, в яких фіксується виручка від продажу пива незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Крім того, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (в тому числі і пивом) залежить від кількості зазначених у ліцензії РРО (КОРО), які знаходяться в місці торгівлі. Таким чином, закон вимагає, щоб реалізація пива здійснювалася тільки через РРО або КОРО. Винятків для єдинників немає. За торгівлю пивом без ліцензії встановлено штраф у подвійному розмірі вартості отриманої партії товару, але не менше 17 тис. грн.

Отже єдинник, який має право працювати без РРО, для отримання ліцензії на торгівлю пивом міг зареєструвати КОРО. Відзначимо, що ДФС завжди неохоче видавала ліцензії за наявності тільки КОРО і вимагала реєструвати РРО. Але права працювати тільки з КОРО у підприємців було.

Однак з 20 грудня 2017 року даний пункт Переліку викладено в новій редакції. Тепер працювати без РРО можуть єдинники, які торгують вроздріб продовольчими товарами, окрім підакцизних товарів. Пиво до підакцизних товарів відноситься. Отже наразі у ДФС є всі підстави оформляти ліцензію на торгівлю пивом лише за наявності РРО (незалежно від обсягу річного доходу єдинника).

Проте якщо єдинник з обсягом доходу до 1 млн грн буде торгувати тільки безалкогольним пивом (на його продаж ліцензія не потрібна), він може це робити і без РРО, і без КОРО. Після досягнення обсягу доходу в 1 млн грн єдиноподатник не зможе продавати за готівку і безалкогольне пиво.

Олена Зубченко